Ми творимо майбутнє. У прямому сенсі цих слів. Нас більшає. І, коли ви десь побачите чи почуєте про Masters of the future, – то є ми 🙂
На цих вихідних працювали багато над тим, де б нам хотілося жити у майбутньому і що для цього треба.
В одному з обговорень Ірена акцентувала увагу на довгій волі. Згодилися з тим, що довга воля – це те, що необхідно людині зараз для повноцінного щастя та, скоріше за все, буде вкрай необхідне у майбутньому.
Що воно таке? Де його набратися? – задав собі такі питання. І шукаю відповіді.
Сьогодні на черговій своїй пробіжці відчув деякі інсайти з цього приводу.
Вона десь тут.
Вона допомагає взути кросівки та вийти на подвір’я в морозяку.
Вона заводить у потік. І потім зачаровує. Вона допомагає розчинитися в цьому потоці.
Вона гріє зсередини. Запалює вогонь. Десь після другого кілометру. І тоді стає пофіг на якісь зовнішні морози. Вони перестають існувати у моєму житті. Вони нападають на моє тіло, а воно їх зупиняє своїм жаром. І вони зупиняються. Здаються у вигляді інію на обличчі та одязі.
Це тоді, коли тепла вистачає на інших. І тоді, коли чую за спиною “Он бачиш дядя біжть і йому не холодно, а тобі холодно”, повертаюся, махаю хлопчині років 5 “побігли зі мною”, і він починає бігти поряд.. Знайомимося. Звуть Даня.. Говоримо про садочок, гімнастику.. Нагрівся трохи, – каже. Мама теж десь позаду нагрілася за нами 🙂 “Пока Діма”, – лунає щиро по-дитячому декілька раз.
Десь тут вона, довга воля.. 🙂
Це тоді, коли вії примерзають до бурульок на шапці.
Це тоді, коли вже 20 позаду, хочеться пити, а потік несе далі.
Це тоді, коли зустрічні люди йдуть додому сумні з роботи, а мене ковбасить 🙂 посміхаюся їм 🙂 і вони починають посміхатися теж 🙂
Це тоді, коли довго. Жарко всередині та холодно ззовні. Це, коли з відчуттями та розумінням.
Це під музику. Природню. Створену самим собою.. Скрипіння снігу під ногами. Пар навколо голови.. Бам, бам, бам.. – обмерзший від поту капюшон барабанить об обмершу спину. Дискотека 🙂 Гармонійна.. 🙂
Вона десь тут, довга воля.. 🙂
У парку Горького у Харкові, в Корпусному парку Полтави, на вулицях, тротуарах. Десь тут. Її варто пробуджувати.
Вона поряд з цим залізним товаришем-велосипедистом. Десь тут. У кожному з нас. Її багато.
Довгої волі вам! Знайдіть її!