Кому знайомі складнощі з перевіркою у дітей домашніх завдань, які задаються у школі?

Згадую свої шкільні роки. Спостерігаю зараз. І бачу те, що картина з домашніми завданнями у батьків та дітей майже не змінюється. У більшості випадків вона така:

— у дітей бажання виконувати домашні завдання мінімальні. Деякі діти полюбляють лише деякі предмети. Й іноді з цих предметів вони виконують домашні завдання із задоволенням. Мені, наприклад, у школі подобалася математика. І домашні завдання з неї я виконував із захопленням теж рідко.

— батьки намагаються контролювати виконання дітьми завдань вдома. Втомлені після виснажливої роботи. Роздратовані робочими та буденними справами. Часто це просто закінчується простими запитаннями чи вказівками: «Ти виконав домашнє завдання?», «Коли ти зробиш свою англійську?». У кращому випадкові це моде бути «Йди сюди — будемо розбиратися».

Тобто фактична зацікавленість у ефективності виконання домашніх робіт з боку дитини та батьків незначна. Часто батьки можуть сказати: «Я дуже хочу, щоб моя дитина гарно вчилася, але … (і тут будуть винні вчителі, шкільна програма, політики, сама дитина чи ще хтось).

Як у такому разі покращити якість навчання дитини? Як корисніше використати час удома, який відводиться на виконання домашього завдання?

Мені щиро захотілося покращити цю ситуацію. І я почав розбиратися.

Дійшов наступних висновків, які можуть бути корисними для дітей перш за все. І для батьків також :)

Отже, яка наша мета? Зробити виконання дитиною домашніх завдань ефективним. Так?

Ефективність у цій ситуації для мене це:

1) розуміння дитиною матеріалу,

2) запам’ятовування вивченого, відтворення його та розуміння його практичної значимості,

3) отримання дитиною задоволення від зробленої роботи,

4) позитивні емоції під час процесу виконання.

Досягненням цієї мети для мене буде те, що у мозку дитини складеться ясна картинка суті матеріалу, зв’язків вивченого з попереднім та з життям. Ця картинка буде підкріплена позитивними відчуттями та емоціями, які стануть мотивом для наступної такої роботи завтра.

Як цього досягти? Які інструменти використати?

Насправді все просто. Тут у нагоді нам стає природа людини. Переважній більшості людей подобається навчати. І мені теж :) Ми отримуємо задоволення, коли даємо поради, коли говоримо іншим, як потрібно діяти в тій чи іншій ситуації. Що й коли говорити, про що думати. «Я би вчинив не так… зроби отак… не переймайся…» — чую досить часто. Поради інших просто бомблять нас з усіх сторін. А як приємно від того, коли до нашої поради хтось ще й дослуховується та користується нею! Від цього відчувається суцільний позитив та самоствердження!

Така наша природа. Давайте її використовувати з користю для наших дітей!

Тому при перевірці домашнього завдання варто лише попрохати Вашу дитину навчити Вас! І все. Дитина почне це робити із задоволенням. У неї природа така ж, як і у Вас. А навчати Ви скоріше за все полюбляєте :) Чоловіка, дружину чи інших :) Таке ж приємне задоволення цей процес принесе і Вашій дитині.

При цьому ми отримаємо такі якісні ефекти:

1. Дитина задіє значну частину мозку: пам’ять, мовний апарат, ділянки, які відповідають за мислення та відтворення інформації. Це значно покращить засвоєння вивченого.

2. Дитина буде вчитися ефективно комунікувати. Вона буде доносити свою точку зору, своє розуміння. Уміння якісно висловлюватися, щоб її розуміли, буде покращуватися.

3. У мозку дитини складеться чудова цілісна картинка розуміння матеріалу, яка залишиться там надовго.

4. Все це буде підкріплено позитивними емоціями від такого процесу навчання.

А ще Ви отримаєте чудову можливість наверстати шкільну програму, якщо Ви цього не зробили у свій час :) Причому у найкращих учителів — наших дітей!

Тому “яйце курку теж може вчити” :) І користі це може принести дуже багато!

Тож учіться у своїх дітей — це корисно й ефективно для всіх!
Цим ми допоможемо нашим дітям бути щасливішими!

Успіхів вам! :)

One thought on “Як краще перевіряти домашнє завдання у дітей

  1. Тетяна says:

    Цікава стаття!
    Коли діти ще дошкільнята, то батьки части грають з ними в ігри, де діти вдають з себе дорослих: лікарня, магазин, школа. Згодом ми перестаємо грати з дітьми в ігри, вважаючи що в школі не до цього. Нажаль.
    В мене син навчається в розвивальному класі, де математика подається не так як нам, а з логічним мисленням і осмисленням матеріалу. Інколи я не повністю розумію домашнє завдання, і коли син мені пояснює на прикладах як вони робили це в школі, відповідвідь занаходиться сама собою. Тому я згодна, не треба боятися спитати допомоги у дитини, всім від цього тільки краще!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *